Перел╕т Ки╖в — Торонто / 26 октября 2008 г.Автор: Igor Почалось все з пакування сумок. Вдалося знайти електронн╕ ваги як╕ класно показували вагу. По вимогам було запаковано 2 сумки, як╕ трошки переважували 23 кг кожна ╕ рюкзак з нутом (приблизно 8,5 кг). Аеропорт. Ре╓страц╕я почина╓ться за дв╕ години до в╕дльоту. Насправд╕ почалася ще ран╕ше, але я н╕куди не сп╕шив — хот╕в побути максимум з р╕дними. Ми попрощались ╕ разом п╕шли здавати багаж. ))) Хоч ╕ проводжаючим не можна, але вони якось так пройшли, що на нас н╕хто не звернув уваги. Нагл╕сть — друге щастя, як кажуть. Поставили обидв╕ сумки на ваги. Переважило в сум╕ десь на п╕втора к╕ло. Я вже з╕брався д╕ставати грош╕, щоб доплатити, а мен╕ н╕чого нав╕ть не сказали. Видали 2 квитанц╕╖, на кожну сумку нал╕пили лейблу ╕ вони соб╕ по╖хали. До реч╕, ставлення до багажу — жахливе. Сумки по╖хали ╕ чути було, як вони звались десь там┘ Пот╕м мав нагоду з л╕така спостер╕гати, як з багажем поводиться персонал аеропорту — оч╕ на лоб вилазили. Думав, що то т╕льки в нас таке, а пот╕м вже коли забирав багаж в аеропорту Торонто — то пересв╕дчився, що ╕ тут таке ж в╕дношення. ТОМУ (!), в аеропорту Борисполя ╓ можлив╕сть запакувати сумки в целофан, не пошкодуйте цих 25 грн. ╕ запакуйте. Я ж думав, що можливо треба буде в╕дкривати сумки — н╕чого такого. Вони ╖х сканують ╕ все бачать, н╕хто н╕чого н╕коли не розпакову╓. ╤ ще — не раджу щось класти ╕з техн╕ки ╕ що б’╓ться — просто пот╕м не позбира╓те це до купи. :) При здач╕ багажу одразу глянули на в╕зу в паспорт╕ ╕ на документи на ПМЖ. А-а-а (!) головне — тут же дали квиток нормальний з магн╕тною стр╕чкою, на якому вже були дан╕ про номер рейсу ╕ м╕сце. Сказали йти на митницю. П╕шли ми на другий поверх. Трохи пошукали В2 в╕кно, як зрозум╕ли, що можна займати любу чергу. Як виявилося п╕зн╕ше, що то (В2) номер виходу до л╕така. Тому при проходженн╕ митного ╕ паспортного контролю — можна займати любу чергу, яка подоба╓ться. Що ми ╕ зробили. Я говорю «ми» — бо з╕ мною були мо╖ р╕дн╕, що проводжали мене, хоч лет╕в сам. Ми вистояли чергу митного контролю (╕де швидко) ╕ тут вже востанн╓ попрощались — вс╕ в черз╕ оф╕г╕ли — виявля╓ться проводжаючим там вже неможна було знаходитись, а батько ще й фоткав┘ ))) Рюкзак пустив п╕д сканер, зняв з себе куртку, моб╕лку ╕ кульок поставив у спец╕альну корзину-ящик ╕ теж п╕д сканер. Сам пройшов через метало-детектор. Н╕чого не запищало, хоча пряжка на ремн╕ — зал╕зна. Менше з тим — мене попросили швидше забирати сво╖ реч╕┘ А я боявся┘ Пот╕м паспортний контроль — також дек╕лька черг — займа╓те любу. На паспортному контрол╕ в╕дбулося непорозум╕ння м╕ж митником (молоденькою д╕вчиною) ╕ мною, а точн╕ше з мо╖м паспортом — «це що таке?», — показу╓ на печатку «ПОГАШЕНО», «це я коли отримував паспорт, ще був призовного в╕ку, а печатку поставили, коли отримав в╕йськовий квиток», кажу. «А-а-а┘ А це що?», — показу╓ на в╕зу угорську, — «В╕за угорська». — А де ви живете? — В Укра╖н╕, в Ужгород╕. — А це що? — В╕за угорська! Але я там не був н╕ разу. — А це що? (показу╓ на печатки про перетин кордону)??? — А це я в Словаччину ╖здив, — кажу. Вона взагал╕ загубилася┘ Я почав нервувати. — Нав╕що? — Як турист! Покрутила носом ╕ дала напарнику. Той глянув ╕ сказав, що все нормально. Бахнула штамп ╕ ╕шкейс. ) Обд╓лался легк╕м ╕спугом, як кажуть. П╕сля паспортного контролю вийшов до велико╖ зали де вже зрозум╕в , що В2 — це номер виходу до л╕така. Б╕ля кожного виходу ╕ взагал╕ по всьому аеропорту — висять табло, по яким ╕ сл╕д ор╕╓нтуватися. Почекав хвилин 10, ще раз набрав по моб╕льному половину р╕дних. Боявся, що попросять виключити. А ннет, н╕хто не просив. Пот╕м, як вияснилось, попросили не користуватись електронними пристроями ╕ моб╕лками т╕льки п╕д час зльоту ╕ посадки. На табло показали, що вих╕д до л╕така, що летить в Торонто, пом╕нявся ╕ став В1 (тому раджу спостер╕гати за статусом свого рейсу на табло). Я туди ╕ п╕шов — ще раз перев╕рили в╕зу ╕ попросили пройти в автобус. Автобус дов╕з до л╕така. Хтось ╕з пасажир╕в почав фоткати л╕так ╕ себе б╕ля нього — тут п╕дб╕гла безпека ╕ поросила не страдати ф╕гньою ╕ що фоткати немож. С╕ли в л╕так. У мене шикарне м╕сце позаду правого крила б╕ля ╕люм╕натора. Довольний, але дуже пожал╕в, що не взяв з собою цифровика┘ :( Врод╕ вс╕ «вклалися» ╕ тут почина╓ться скандал: парочка з дев’ятим╕сячною дитиною почина╓ скандалити з стюардесою, що для дитини нема╓ спец╕ального м╕сця, хоч вони заплатили за дитину повний квиток. Почалася заминка. Ще якась проблема була ╕з багажем, що я вже писав — витягали якусь сумку — розкидали вс╕ сумки з контейнера поки не найшли, що шукали. Парочц╕ запропонували, або вийти з л╕така, або перем╕ститись назад салону де купа в╕льного м╕сця ╕ вони можуть робити, що хот╕ти. Т╕льки попросили, щоб вир╕шували швидше, ╕накше рейс затримають на годину, не менше. Я знову почав переживати. Розум╕ю, що пол╕т може з╕рватися ╕ розум╕ю ту маму з дев’ятим╕сячною дитиною. Вони вир╕шили таки зостатися в л╕таку ╕ нам дали добро на зл╕т. Пол╕т. Лет╕ти до Торонто 11 годин. Якщо бути точним, то л╕так мав вилет╕ти в 13:05 по ки╖вському часу, а с╕сти в Торонто в 18:00. Тобто станом на 26.10 р╕зниця в час╕ 6 годин. Просто в Канад╕ годинники переводять 2 листопада, таким чином, насправд╕ р╕зниця в час╕ 7 годин. 11 годин в л╕таку — нудно страшне. А коли «п╕двищена турбулентн╕сть пов╕тря» ще й страшнувато. Спочатку ц╕каво: дивишся на висоту польоту (10 км) швидк╕сть польоту (середня була 800–850 км/год), в як╕й точц╕ земно╖ кул╕ знаходишся, над якою кра╖ною прол╕та╓ш┘ А пот╕м, включали ф╕льми, як╕ ти вже бачив┘ ╤ хмарки надо╖ли хоч на них ╕ можна дивитись безк╕нечно, але коли летиш над Атлантичним океаном — то нич ц╕кавого. :) Кормили дв╕ч╕, нормально але порц╕╖ маленьк╕. Порада — в╕зьм╕ть щось ╕з ╖ди з собою у дорогу. Хоч в ╕нструкц╕╖ пишуть, що не мож, але на справд╕ — можна. Десь в середин╕ польоту — дали митн╕ декларац╕╖ Канади заповняти. Зайняли людей щонайменше на п╕вгодини. :) Я один бланк з╕псував — не знав як в╕дпов╕сти на два питання. Запитав у стюарда — каже «ви пост╕йний проживаючий?» — «н╕», кажу, — «ну то ╕ не вказуйте н╕чого»┘ Так ╕ пор╕шили. Коротше кажучи, якщо летите на пост╕йне м╕сце проживання чи на роботу в Канаду, тобто не ма╓те квитка назад, то пункт «В» не треба ч╕пати — там треба вказати на ск╕льки дн╕в ви летите в Канаду ╕ чи не перевищу╓ к╕льк╕сть взятого з собою алкоголю ╕ цигарок за норму. ╤ пункт «С» не треба ч╕пати — в╕н для резидент╕в Канади — там, зда╓ться, треба вказати чи не везете ви як╕сь грош╕ з собою (на ск╕льки я зрозум╕в, щоб заплатити податки з них, якщо ви щось заробили за кордоном). В шапц╕ декларац╕╖: пр╕звище, ╕м’я, дата народження, громадянство, адреса проживання. В сектор╕ «А» — питання типу, чи не везете ви з собою зброю, продукти, реч╕ на продаж, валюту, що перевищу╓ 10 тис. канадських долар╕в ╕ т. ╕н. Всюди, кр╕м валюти поставив «н╕». Вк╕нц╕ — п╕дпис ╕ дата. Посадка. С╕дав л╕так так, що аж в грудях запекло з переляку. При посадц╕ прол╕тав буквально над дахами будинк╕в якихось, помахав крилами вправо-вл╕во, декотр╕ д╕ти ╕ ж╕нки почали кричати ╕ пищати з╕ страху, а пот╕м взяв ╕ гепнувся на полосу. С╕ли. Пасажири почали хлопати. Я — н╕. В мене було бажання набити пику тому п╕лоту, чи тому хто пустив студента садити Бо╖нг 767 з 200 пасажирами на борту┘ Л╕так зупинився ╕ слава Богу. Тут наш колхоз (╕накше його не назвеш) бере ╕ нев╕домо з якого дуру весь п╕дрива╓ться┘ Знову стало непри╓мно за сво╖х. Стюардеса попросила вс╕х зайняти сво╖ м╕сця ╕ т╕льки коли л╕так повн╕стю зупиниться ╕ попросять виходити — тод╕ вставати. Але н╕чого нашого брата, звиклого до маршруток, вже не зупинить. Вони чесно стояли, парилися в сво╖х куртках в проход╕, а я сид╕в ╕ дивився на величезний аеропорт ╕ на веч╕рн╓ Торонто! От вона — мр╕я! :) На виход╕ — попередня перев╕рка в╕зи ╕ паспорту. «Ви сьогодн╕ ем╕гру╓те?» «ЕС!!!» (А що, сьогодн╕ не можна? — подумалось) ))) Дал╕ по довгому коридору на митний контроль. По дороз╕ «Велкам ту Канада» — у мене вже усм╕шка на вустах ╕ не дивлячись на втому — п╕днесений настр╕й. Взяли декларац╕ю. Запитали що я вказав, що везу нал. Запитали суму. Записали маркером суму на декларац╕ю. Запитали «що ви сьогодн╕ ем╕гру╓те?» — «так», кажу (питання ста╓ дедал╕ п╕дозр╕л╕шим). Дал╕ ╕мм╕грац╕йна служба. Там проходять ре╓страц╕ю вс╕ (маю на уваз╕ ╕ т╕, хто прилет╕в по тимчасов╕й в╕з╕). Почекав чергу, п╕д╕йшов до сп╕вроб╕тника, а вона мене направила в спец╕альне прим╕щення, до ╕ншого оф╕цера. Там попросили показати документи на ╕мм╕грац╕ю, паспорт ╕ декларац╕ю. Мо╖ дан╕ занесли в комп’ютер дозаповнили форму. До реч╕, я попросив щоб документи мен╕ пришли не на вказану в посольств╕ адресу, а на адресу друз╕в, в яких буду проживати перший час — ╕ це пройшло без проблем. Так що якщо плани пом╕нялися ╕ ви найшли ╕нше житло, то це треба сказати саме тут. Дал╕ вона уточнила чи саме таку суму я маю, як записана в декларац╕╖. П╕сля позитивно╖ в╕дпов╕д╕ (до реч╕ н╕хто нав╕ть не просив показати грош╕, не те щоб ╖х перераховувати) вона перекреслила мою в╕зу в паспорт╕ ╕ сказала куди пройти, взяти пакунок для щойнопри╖хавших ╕ забрати св╕й багаж. Багаж. Пакунок, що об╕цяли дати — так ╕ не дали, але я не переймався цим — п╕шов за багажем. При вход╕ в те прим╕щення, стоять гружчики, як╕ за пару долар╕в поможуть в╕днести/п╕двезти ваш╕ сумки до машини (для цього раджу запастися др╕бними КАНАДСЬКИМИ доларами ще в Укра╖н╕). Хоча носильника я так ╕ не найняв — по н╓надобност╕. Багаж скочу╓ться зв╕дкись зверху по транспортеру л╓нточному ╕ пот╕м ╖здить по колу. Таких «спуск╕в» ╓ три чи чотири. Б╕ля кожного пишуть рейс, тобто з якого рейсу зараз тут буде «випадати ╕ крутитися» багаж поки його не заберуть. Тут прийшлося чекати сво╖х сумок хвилин 15. Дочекався. З сумками все гаразд, ще раз пожал╕в, що ╖х не запакував у аеропорту. Взяв за ручки ╕ поволок. Тут остання перев╕рка. Сто╖ть пол╕цай ╕ щось просить в╕д мене. Я його, якщо в╕дверто, не розчув, тому лог╕чно подумавши, що я т╕льки забрав багаж — показати йому квитанц╕╖ на кожну сумку. А в╕н мен╕ маха╓ головою, що його це не ц╕кавить. Коротше попросив в╕ддати декларац╕ю. В╕ддав. ╤ ВСЕ. Уявля╓те, що за сумки, тво╖ вони чи н╕ — н╕хто не перев╕ря╓. Кому вони так дов╕ряють? Дивно. В загальному п╕сля оф╕цера — дор╕жка по як╕й ╕деш ╕ тебе по ╕де╖ мають побачити зустр╕чаюч╕. Мене зустр╕ли. Страшенно зрад╕в. Дуже. Мен╕ не в╕рилося, що це таки сталося. Не в╕риться деколи ╕ зараз. Але н╕чого, адаптовуюсь. :) З повагою,
Igor
наверх
|  |
|
